В кожній країні свято початку навчального року – особливий день з своїми традиціями, специфікою, яка докорінно відрізняється та гуртує дітей в одну велику націю. Загалом, система освіти та методики викладання у країнах, які входили у перелік пострадянських країн, суттєво відрізняється від європейських. Україна прагне наблизитись до ЄС та дедалі частіше впроваджує іноземний досвід. Нами було проаналізовано основні відмінності освіти в країнах ЄС та Україні.
1. Матеріально-технічна база. В ЄС велику увагу приділяють комфорту учнів. Кожен рік у вдосконалення обладнання, модернізацію класів, устаткування вкладається десятки тисяч євро. За словами французьких викладачів, це безпосередньо впливає на успішність учнів. Першим правилом чиновників у Фінляндії є рівномірне фінансування всіх шкіл, незалежно від населеного пункту. Таким чином, діти в селах та мегаполісах здобувають якісну освіту та не мають у подальшому якихось нарікань.
2. Програми першокласників. Дітей, які старанно навчаються, матеріально заохочують. Так, в Німеччині перший день у школі є особливим, тому батьки дарують новоспеченому учню солодощі у вигляді конуса. До подарунка додають канцтовари та гарні прикраси. Це не тільки стимулює дитину до навчання, але й допомагає їй при адаптації.
3. Диференціація класів та навчання. В Україні дедалі популярнішими є класи поглибленого вивчення одного з предметів. Найбільш рейтинговими в цьому питанні є класи математичного спрямування або з поглибленим вивченням іноземної мови. З одного боку, це дає дитині більше знань з певних предметів, з іншого – батьки чи вчителі вирішують, до якого класу записати школяра.
4. Особливості освіти. Британську освіту вважають однією з найякісніших, оскільки учні часто вражають результатами загальних тестувань. Двоє школярів із Великобританії зуміли перевершити видатних науковців Стівена Хокінга та Альберта Ейнштейна у тесті на визначення IQ-рівня. Це є своєрідною візиткою британських шкіл, що підтверджує заслужену першість у рейтингах.
5. Оцінювання. Іноземці не бояться тестування, бо іспити діти складають після закінчення школи. Окрім цього, під час навчання, як правило, викладач сам вирішує, коли робити контроль знань. Звичайно, контрольних та самостійних робіт за кордоном не так багато, як в Україні.