Оптимальний адаптаційний період складає один-два місяці. Залежно від різних чинників рівень адаптації дітей до нових умов може бути різним: високим, нормальним і низьким. Адаптація дитини до школи процес не односторонній: не тільки нові умови впливають на малюка, але і сам він намагається змінити соціально — психологічну ситуацію.
Високий рівень адаптації. Першокласник
позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний
матеріал засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом;
розв’язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення
вчителя; доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє
високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх
уроків; має у класі позитивний статус.
Середній рівень адаптації. Першокласник
позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього
негативних переживань, розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його
досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів,
самостійно розв’язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання
завдань, доручень, вказівок учителя, водночас потребує контролю з боку
дорослого; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе;
майже завжди готується до уроків; доручення виконує сумлінно; дружить з
багатьма однокласниками.
Низький рівень адаптації. Першокласник
негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров’я, погане
самопочуття, у нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення
дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна
робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань
не виявляє до них інтересу; до уроків готується нерегулярно, потребує
постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя,
так і з боку батьків; може зберігати працездатність і увагу за наявності
тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв’язування задач
за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків; доручення виконує під
контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не має, знає
імена й прізвища лише частини однокласників. Зрозуміло, що є досить тісний
причино-наслідковий зв’язок між рівнем адаптації школяра і системою тих
чинників, умов, у яких він виховувався
