На сучасному етапі процес модернізації початкової освіти, оновлення Державного стандарту початкової загальної освіти спрямований на особистісний розвиток молодших школярів та формування в них основних компетентностей. Важлива роль у розвитку і вихованні особистості молодшого школяра належить навчальному предмету «Літературне читання», який є складовою мовно-літературної освітньої галузі, оскільки центральне місце в переліку основних компетентностей посідає читацька компетентність. Тому під час навчання в початковій школі потрібно формувати навичку читання, уміння працювати з посильним текстом, здатність вибирати і читати корисні книжки, усвідомити, що книжка є засобом духовного спілкування. Читання, як важливий засіб засвоєння життєво важливої інформації, є запорукою успішної інтеграції особистості у світову культуру, у систему суспільних цінностей, норм, традицій.
Досвід переконує, що сучасні діти читають мало, ˗ а відтак це призводить до низької техніки читання. Проте одним із найважливіших чинників, що впливає на успішність учнів, є вміння правильно, свідомо, виразно та швидко читати. У дитини, яка не вміє усвідомлено читати, виникають певні труднощі під час виконання домашніх завдань, їй нецікаво на уроках, вона приречена на розумову обмеженість і зубріння. Такий учень не буде активним читачем бібліотеки, не відчуватиме потреби спілкування з книжкою, оскільки читання не приносить йому задоволення.
З метою формування в молодших школярів умінь і навичок свідомого читання пропонуємо виконувати такі вправи і завдання:
- Вправи та завдання на розуміння значення слів у тексті.
Словникова робота: слова записуємо на дошці, читаємо, пропонуємо їх пояснити, або знайти слово за визначенням.
- Гра «Знайди пару»: запропоновано дві колонки слів, що певним чином співвідносяться між собою: синонімічні чи антонімічні пари, учневі необхідно прочитати, знайти пару слів і з’єднати їх рискою.
- Гра «Дослідники»: а) знайти слова, які найчастіше повторюються у творі, пояснити, для чого їх використав автор; б) знайти слова, які передають настрій героя, на основі їх створити літературний портрет персонажа; в) знайти слова, які передають любов до природи, співчуття до героя чи інші почуття; г) знайти і прочитати слова, за допомогою яких автор показує своє ставлення до зображуваного і т. п.
- Завдання на розуміння речень у тексті
- Гра «Дослідники»: а) знайди найкоротше або найдовше речення; б) знайди речення до малюнка або за певною схемою; в) знайди, чим різняться речення (змінено порядок слів, або речення різняться лише прийменниками чи сполучниками тощо); г) знайди речення, яке стало відомим прислів’ям, афоризмом; ґ) знайди речення, які передають хвилювання героя, радість і. т. п.; д) спонукальні, питальні і т. п.
- Гра «Склади речення»: кілька речень ділять навпіл і пропонують у довільному порядку; учні читають і з’єднують ці частини. Аналогічні завдання дуже потрібні, адже привчають дітей розмірковувати над змістом того, що читають, розуміти логічні зв’язки між частинами речення.
- Завдання на розуміння цілого тексту «Словесне малювання»: намалювати епізод твору, що найбільше запам’ятався чи вразив. Знайти і прочитати уривок тексту, що виражає головну думку твору. Інсценізація уривку (використовують тексти з діалогом). Аудіювання і т. п.
- Гра «Опорні слова»: розвиває вміння запам’ятовувати в тексті деталі сюжету, відтворювати їх в усних переказах. І варіант: учитель дає слова з недавно прочитаного твору; наприклад: пшеничний колосок, зерно, млин, борошно, тісто, пиріжки. Учні мають назвати твір, про який йдеться, і переказати з використанням опорних слів. ІІ варіант: учні мають прочитати твір і визначити опорні слова, за допомогою яких можна якнайкраще відтворити цей твір.
- Гра «Що спочатку, що в кінці?»: розвиває вміння запам’ятовувати послідовність подій у творі. Учитель читає уривок твору з описом певної події, а учні називають ті події, що відбувалися раніше чи відбуватимуться пізніше.
- Гра «Намалюємо мультфільм»: навчає визначати головні події, розрізняти головне та другорядне, розвиває вміння аналізувати та синтезувати. Учні діляться на групи, отримують завдання, виконують його, обмінюються думками.
Завдання: а) які малюнки можна намалювати до твору, щоб учні, які його не читали, зрозуміли зміст?; б) вибрати серед поданих ілюстрацій найменшу кількість, за якими можна відтворити зміст казки; в) вибрати з твору або самостійно розробити підписи до ілюстрацій. У результаті виконання завдання має вийти мультфільм.
- Гра «Співавтори»: вчить учнів визначати залежність між елементами сюжету, запам’ятовувати їх. Учитель читає вголос твір або учні самостійно ознайомлюються з ним. Завдання: самостійно розробити продовження твору. Які події могли відбутися в майбутньому? Якщо протагоніста забрати (називаємо літературного персонажа), як зміниться сюжет твору?
- Гра «Ми автори»: навчає учнів складати свої твори певного жанру. Наприклад: скласти оповідання, казку, байку за сюжетом казки «Курочка Ряба». Скласти кінцівку до відомої всім історії.
Отже, читання у початкових класах повинно бути свідомим і учень повинен уміти зіставити прочитане з явищами природи і суспільного життя, зрозуміти головну думку твору і зуміти зробити певні висновки з прочитаного, адже у наш час молодший школяр повинен не лише вміти переказати прочитане, а й висловити своє ставлення до прочитаного.
