ААктуальним завданням сучасної української школи, згідно »Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період 2012-2021 роки’’, є орієнтація не лише на озброєння учнів системою наукових знань, а й сформованість вмінь застосувати їх на практиці, орієнтуватися у нестандартних, постійно змінюваних життєвих ситуаціях.
Прагнення до євроінтеграційних перетворень спонукає вітчизняну систему освіти до вивчення досвіду провідних європейських держав. В умовах трансформаційних процесів Україна і Польща вирішують майже однакові освітні завдання, зокрема пристосування національних систем освіти до європейських стандартів і потреб ринку праці, вдосконалення змісту шкільної освіти, орієнтованої на якість і ефективність.
Республіка Польща є однією з перших постсоціалістичних країн, що розпочала системні перетворення в усіх головних галузях суспільного життя, у тому числі освітній, і має на сьогодні значний позитивний досвід. Як член Європейського Союзу вона слідує європейській моделі освіти, виходячи з процесів глобалізації, взяла за основу навчання та виховання такі науково-практичні засади:
• висока професійна якість підготовки фахівців для конкурентоспроможності на ринку праці;
• максимальна мобільність учнів, студентів та викладачів (стажування за кордоном, навчання в різних країнах, викладацька діяльність в різних університетах різноманітних країн);
• взаємне визнання дипломів та рівнів підготовки фахівців MODERNIZACJA EDUKACJI та викладачів з різних країн.
Заслуговує на увагу польський досвід щодо запровадження (у межах проведення освітньої реформи) пілотажного проекту «Цифрова школа», спрямованого на вирішення соціально значущої проблеми – підвищення рівня та якості освіти у сфері інформаційних технологій та програмування.
На погляд освітян Республіки Польща, недостатня кількість ІТ-спеціалістів високого рівня в країні, пояснюється застарілістю навчальних програм з інформатики, які спрямовані, в основному, на формування вмінь використовувати комунікативні технології, а не на розвиток креативності у процесі використання програмного забезпечення і цифрового контенту. Проте, формування інформатичних компетенцій учнів потребує не лише відповідного оновлення змісту освіти, але й використання адекватних методів та технологій навчання.
