Ми вирішили попросити у батьків поділитись своїм досвідом виховання та відповісти на самі популярні питання про дистанційне навчання.
Питання: «У чому, на Вашу думку, повинна полягати допомога батьків у навчанні дитини? Чи потрібний жорсткий контроль і постійна допомога в підготовці домашніх завдань?»
Світлана Леонідівна Прибитько: Завдяки багаторічним занять спортом Сашенька звикла до режиму, до дисципліни, у неї є внутрішня зібраність, тому вона може самостійно планувати час виконання домашнього завдання і підготовки до уроків. Зараз я практично не втручаюся в процес навчання. Онлайн-заняття ми відвідуємо. Сашенька сама відстежує на порталі всі завдання і всі новини. Але час від часу контроль все одно потрібен, оскільки підліток може переоцінити свої здібності, іноді з’являється зайва самовпевненість — «все можу, все встигну», а ось розумно розподілити сили виходить не завжди. Донька зараз знаходиться в тому віці, коли підлітку хочеться більше свободи, більше самостійності, так просто хочеться час від часу відволіктися, щось почитати, подивитися в Інтернеті. Тому руку на пульсі все одно треба тримати. Викладачі та куратори підтримують зі мною зв’язок, я в курсі всього, що відбувається.
Ніна Юріївна Войтко: Все залежить від дитини, її віку. Старший син навчається у восьмому класі, і, звичайно, він вже досить самостійний — сам стежить за тим, що задано, які тести треба буде здавати, сам виконує завдання і готується до уроків. Але він все одно іще дитина, і час від часу може щось упустити, забути. Моє завдання — простежити, щоб все робилося вчасно і повністю. Але в цілому ступінь самостійності у Кості досить висока. А ось в молодшій школі діти потребують більшої уваги. Батькам потрібно повністю контролювати виконання вправ, рішення задач і прикладів. Особливу увагу варто приділяти читанню — дитину потрібно слухати, з нею треба обговорювати прочитане, пояснювати незнайомі слова, зміст тексту. Діти перестають читати вголос, коли вони вже в змозі швидко читати «про себе», розуміти і усвідомлювати прочитане. Але до тих пір читання вголос — обов’язковий етап.
Катерина Василівна Бондаренко: Зараз, коли доньці вже 15 років, я повністю покладаюся на неї, вона відповідальна людина. Вчиться добре, займається самостійно, навіть репетиторів вибирає сама. 10-11 класи планує закінчити екстерном. Звичайно, коли вона була маленькою, ми намагалися багато в неї вкласти. Я взагалі вважаю, що найголовніший етап навчання — це підготовка до школи. Готувати дитину треба десь з чотирьох років. Ось зараз ми готуємо до школи молодшу доньку — вона ходить на заняття зі швидкісного читання, арифметики, тенісу, шахів. Мені хочеться, щоб до початку навчання у неї, як і у сестри, сформувався навик самостійного виконання домашніх завдань, самостійної підготовки до уроків. Якщо щось незрозуміло, є якісь питання — звичайно, ми завжди зрозуміємо й допоможемо. Але в цілому діти повинні самі розуміти важливість занять і відповідально до цього ставитися.
Батьки про виховання дітей та дистанційне навчання (Ч.2)
