Однією з актуальних проблем є адаптація ліворуких дітей. Наукові дослідження показали, що ліворукі діти відрізняються тривалою впертістю та для них характерні труднощі у вимові звуків. Такі діти дуже чуттєві до впливу ситуаційних почуттів та настроїв, схильні до люті та гніву.
У разі перевчання – відбувається зміна специфічних якостей мозку. Це спричиняє невротичні реакції у дітей: заїкання, писемний спазм, нервові тики. Змінюючи дитину, ламаючи психіку, комплексуючі дорослі, батьки тим самим, власне, й організовують необоротні наслідки негативного порядку в особистісному розвитку дитини.
Дослідження Нізової А.М. показали, що переучування (дектастрес) відносять до високоспецифічних психогенних факторів виникнення неврозів, заїкання у дітей. Ліворукість провокує тривожність, емоційну чутливість, агресивність, конфліктність, замкнутість, боляче реагують на зауваження, прагнуть до уособлення. Ці психологічні стани виникають внаслідок внутрішнього конфлікту, відсутності розуміння та підтримки батьків.
Значний відсоток ліворуких дітей має проблеми з вадами усного та письмового мовлення, заїкання, вади координації рухів, зорові дефекти.
